Мета: Формувати знання учнів про оберіг нашого життя – калину. Ознайомити учнів з національними обрядами та звичаями, пов’язаними з нею. Виховувати любов до України, свого народу, його традицій; прищеплювати шанобливе ставлення до історії рідного краю, до своїх родин. Викликати бажання вирощувати калину в рідному краю.
Обладнання: На столі, застеленому рушником, тарілка, на ній – хліб і калина. Народні вироби: глечики, тарілки, чашки, пенали з розписом калини. Плакат – назва уроку (свята). Портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений рушником з вишивкою калини і висловом «Найдеш у гаю тую калину, Та й пригорнись, Бо я любив її колись». (Т. Шевченко) Рушники, калинові і пшеничні вінки, кетяги калини, сопілка, відео із записом пісень : «Ой, є в лузі калина», «Мамина калина», «Плаче калина», «Батькова калина», «При дорозі кущ калини». Підручник «Літературне читання» (2 клас). Олівці, малюнки.
Сценарій свята «Без верби і калини – нема України» (Під відео кліп пісні «Батькова калина» починається свято. Кадр зупинити на кущі калини). Учитель: - Сьогодні у нас особливе свято. Ми поговоримо про безсмертні символи українського народу. Майже у всіх народів є улюблені рослини – символи, обереги. У канадців – клен (показати лист), у росіян – береза (показати малюнок), а в нас – верба і калина. Правду каже українське прислів’я: «Без верби і калини – нема України». Учениця: - Наша земля красива і щедра. Росте і жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується у нас калина. Учень: - Вишита колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я, Зветься веселково Україною Неня зачарована моя. Учениця: - Що таке калина? Це чудовий цілющий кущ, який і око милує, і людину лікує. Навесні калина розцвітає і стає гарною, як наречена в білому вбранні. А восени чи взимку, коли простудишся, попий чаю калинового й одужаєш. (Сідають). Учитель: - Калина – це уособлення дівочої краси, символ вірності. Існує легенда: Колись на Україну нападали турки і татари. Вони усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. І ось одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати. І була б утекла, та зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалось, і посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню, і там вона й загинула. А червоні намистинки зійшли, і з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною. З того часу й росте на землі цей чудовий кущ. Учениця: Ой, підемо в садок на долину, Пострічаєм червону калину. Станем, станем гарненько в рядочок Та зів’ємо круг неї віночок. (Діти водять хоровод та співають українську народну пісню «Ой, є в лузі калина») 1. Ой, є в лузі калина/2 р. Калина, калина, Комарики-дзюбрики калина. 2. Там дівчина гуляла / 2р. Гуляла, гуляла, Комарики- дзюбрики гуляла. 3. Цвіт калини ламала /2 р. Ламала, ламала Комарики-дзюбрики ламала.
4. Та в пучечки в’язала /2 р. В’язала, в’язала, Комарики-дзюбрики в’язала.
Учитель: - Ви вже почули легенду про калину. А зараз я прочитаю вам казку. А ви тим часом намалюйте гілку калини. (Учитель під тиху музику читає казку «Калина» з підручника для 2 класу «Літературне читання», с. 70. Учні малюють). Відповіді на запитання після тексту. Фізкультхвилинка.
- Посадили ми калину, Виросла до сонця. Вправо гнулась – до струмочка, Вліво – до віконця. Гілки простягла широко, Корінь в землю вріс глибоко. Опусти голівку вниз, На калину подивись! Учитель: - А тепер давайте поглянемо на портрет великого українського поета Т.Г. Шевченка. Він теж дуже любив калину й оспівував її у своїх віршах: «Тече вода з-під явора», «Зацвіла в долині червона калина». (Учні читають вірші). Учитель: - Не забув і народ український про свою калину. Він склав про неї багато загадок. (Учні по черзі загадують загадки. А всі інші учні після кожної загадки піднімають вгору свої малюнки). 1. У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється на воду На свою хорошу вроду. 2. В лісі на горісі Червоні хустки висять. 3. Навесні білим цвітом, Восени червоним плодом. 4. Стоїть дід над водою З білою бородою. Тільки сонечко пригріє, Борода почервоніє. 5. Стоїть дід над водою З червоною бородою. Хто не йде, За бороду щипне.
(Учні пояснюють, чому борода то біла, то червона). Учитель: - А зараз ми пограємо в народну дитячу гру «Калинонька». (Діти роблять «ворота калинові», держачи в руках калину. Двоє дівчаток держать паличку через яку по черзі стрибають чотири хлопчики, промовляючи: 1 хлопчик: - Красивим буду, як калина. 2 хлопчик: - Великим буду, як верба. 3 хлопчик: - Здоровим буду, як вода. 4 хлопчик: - Багатим буду, як земля. (Того, хто не зумів перестрибнути, дівчата кетягами «б’ють», приказуючи: Будь красивим, як калина, Будь великим, як верба, Будь здоровим, як вода). Учениця: - Калина була потрібна в численних обрядах. Обов’язково калина була у весільному обряді. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною. Калиновим цвітом прикрашали і вінок молодої. Учитель: - Коли приходили привітати батьків з народженням дитини, обов’язково приносили хліб, як символ достатку, корінь життя, гроші, як символ багатства, і обов’язково калину, як символ краси, здоров’я, символ української землі. Учениця: - Якщо хочуть у родині, Щоб синочок народивсь, Хай сопілочку з калини Батько зробить і заграє – Син народиться тоді. (Сопілка грає) Учень: - Як народиться той син, То колисочку повісь На кущі калини, Бо калина – оберіг, Збереже дитину. Від кашлюку, від недуг, Від хвороб й загину. - Коли вдома свято, то на стіл, поряд із сином, кладуть калину. Учитель: - Сьогодні ви дізналися про калину багато цікавого. А кому з вас захотілося самому посадити калину на своєму подвір’ї? Послухайте останній вірш і скажіть, що принесе калина вашій родині? Учень 1: - Посадила матінка кущ калини. Хай завжди до хатоньки щастя лине. Не зламати й гілочки її діти, І живуть щасливенько всі на світі. Учитель: - Так що саме принесе калина родині, якщо посадити її біля хати? (Щастя) (Пісня «Мамина калина»). Нагородження дітей за кращі малюнки та участь у святі. Побажання дітям. Колективне чаювання.
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg){kind=small}
