Учитель початкових класів Малокопаніської ЗОШ І – ІІІ ступенів Голопристанського району Херсонської області Бурячок Ганна Андріївн Тема: Рослинні символи - обереги українського народу Мета, обладнання, методи навчання, форма проведення. ( Додаток 1) Девіз свята Щоб патріотом-українцем зростати, Потрібно символи вивчати. Перебіг свята І. Організація дітей. Привітання. Дівчинка в українському вбранні.
Добрий день вам, добрі люди! Хай вам щастя - доля буде, Не на день і не на рік, А на довгий - довгий вік.
Хлопчик в українському вбранні.
Ми гостей своїх стрічаєм Круглим, пишним короваєм. З рушником берем таріль, Коровай кладем і сіль. Шанобливо хліб підносим І, вклонившись, щиро просим: - Любий гостю наш, приймай І рушник, і коровай!
Танок дівчаток із короваями. Слайд 2. Учні класу співають куплет пісні «Зеленеє жито, зелене...». Додаток 2 ІІ. Мотивація навчальної діяльності. У кожної людини є улюблені речі – своєрідні щасливі талісмани, які нагадують про щось добре і світле в житті. Ми вже знаємо, що талісманами можуть бути предмети побуту, музичні інструменти (піч, сопілка, лялька - мотанка та інше). Змалечку наші пращури висловлювали любов до природи, вони вірили, що рослини, як і люди, мають душу, вміють розмовляти, можуть захистити в біді. Предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Оберіг - походить від слова оберігати, захищати. Обереги – наші прадавні добрі символи - захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Вишитий рушник і сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека – без них важко уявити нашу Україну. Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші. На перший погляд ці прості й дивовижні предмети, родинні реліквії-обереги здаються якоюсь дрібничкою – звичайною ковдрою, піччю, іконою, – яких дуже багато. Але це не так! Наші реліквії-обереги – це наші талісмани, які ми цінуємо поряд із душевними якостями – добром, милосердям, любов'ю. Це найдорожче – наші корені, минуле родини, страждання й радощі...
Обереги мої українські,- Ви прийшли з давнини в майбуття. Рушники й сорочки материнські Поруч з нами ідуть у життя. Нам любов’ю серця зігрівають – Доброта і тепло в них завжди. Вони святість і відданість мають, Захищають від лиха й біди. Й образи, що на стінах у хаті, Наставляють на істинну путь. Українці – душею багаті, Крізь віки у майбутнє ідуть.
ІІІ. Повідомлення теми і мети свята. На сьогоднішньому святі ви розширите свої знання про народні символи України, познайомитесь із символами-оберегами . ІV. Актуалізація опорних знань учнів. Акровірш (Слайд 3) Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди, обереги. За давніми традиціями українського народу жоден дім не обходився без оберегів. Ще первісні люди на скелях малювали умовні знаки – символи, тобто обереги. Мініатюрні зображення символів (хліб, рушник, підкова, тощо) використовували в різних обрядах. Люди вірили , що обереги захищають та охороняютьвід хвороб, від лихого ока, різних бід. Багато що змінилось з того часу , але, як і в давнину, людина прагне захистити свій дім і себе від усяких негараздів та нещастя.
Колосок і калина, І рушник домотканий, Хліба чорний окраєць І розсипана сіль… Все до болю знайоме – Обереги домашні, Пісня й дума народу, Його радість і біль.
Учитель . Ми часто кажемо: сильний, як ведмідь; хитрий, як лис; стрункий, як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис — хитрості, тополя — стрункості. Що ж таке символ? Якщо ми відкриємо тлумачний словник, то прочитаємо: «Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета, явища». Свої символи є у кожної країни. Які символи України ви знаєте? (Відповіді дітей). Молодці, ви дуже добре знаєте державні символи України: прапор, герб, гімн. (Слайд 5) Сенкани (Слайди 6, 7, 8, 9) Підсумок. Що б патріотом-українцем зростати, Потрібно символи вивчати. (Слайд 10) V. Основна частина. Учитель. Але крім державних символів,кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Про народні символи складено багато пісень і легенд, під свята ви багато чого дізнаємося про історію, життя, традиції українців. (Слайд 11) Подивимося на екран і прочитаємо, на які групи діляться символи-обереги. Символи-рослини Символи-тварини Символи-предмети (Слайд 12) Слайд 13. Рослинні, тваринні символи. Слайд 14. Рослинні символи. Слайд 15. Загадки про вербу.(Загадують учні) Додаток 4. Розповіді учнів про вербу. Слайди 16, 17, 18,19, 20,21. Додаток 5. Учитель. Діти, щоб дізнатися про наступний символ – відгадайте загадки. Слайд 22. Додаток 6. Діти розповідають цікаві факти про калину. Слайд 23,24, 25. Додаток 7. Народні повір’я про калину. Слайди 26, 27, 28, 29. Додаток 8. Учитель. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. Поетична хвилинка. Слайди 29, 30, 31,32. Учитель. У народі говорять: «Без верби і калини нема України». Калину люблять і шанують в Україні. Про неї складено безліч пісень, віршів, приказок, загадок. Великий український поет Тарас Шевченко дуже любив цей поетичний символ України. В його віршах калина зустрічається аж 385 раз. Додаток 9. Учитель. Без образу калини не можна уявити собі пісенної народної творчості. Не злічити пісень про цю рослину. Одні назви які барвисті, милозвучні: "Ой у лузі червона калина.", "Ой у лузі при долині зацвіла калина", "Червоная калина, похиле деревце", "Ти, червона калино, чого листя опускаєш?", "А в лузі калина весь луг прикрасила", "Ой зацвіла калинонька, а з неї листок спав ", "Три поради" (Не ламай калини біля хати)… Пісня і танок дівчаток «Зацвіла в долині». Слайд 33. Легенди про калину. Переказують учні. Слайд 34. Додаток 10. Учитель. Так, калина символізує красу України, її духовність. «Україна, мов калина», - говорять у народі. Сенкан про калину. Слайд 35. Учитель. А чи знаєте ви, що багато символів мають ще й магічне значення? Так, наприклад, у народі вважається, що часник проганяє нечисту силу. Його розкладали по кутках столу на Святвечір. У весільний вінок вплітали часник, щоб ніяке зло не брало дівчину. А напередодні Івана Купала ним натирали вим'я корови, щоб відьма молоко не випила. А осику використовували як засіб для боротьби з відьмами та вампірами. В огорожу ставили осикові кілки, щоб уберегти корову від зазіхань відьми. Учитель. Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квіті і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву "вінка", що означає "перемога". Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок – така ніжна і водночас мужня квітка. Цю квітку вважають символом життєвої сили, достатку і здоров`я. Розквітають його квіточки наче маленькі краплинки неба. Слайди 36, 37, 38, 39. Вірш про барвінок Н.Забіли у виконанні учениці. Слайд 40. Додаток 11. Учитель. Загадка і ребус про мак. Слайди 41, 42. Додаток 12. Мак - символ печалі і смутку. Розповідь учителя. Додаток 13. Слайд 43, 44, 45. Учитель. Загадка про чорнобривці. Слайд 46. Додаток 14. Чорнобривці — символ материнської любові, отчого дому. Чорнобривці – з давніх-давен прикрашали сільські подвір’я і так ввійшли в сільський колорит, що їх стали вважати символом України. Вони згадані в художніх творів, народних і сучасних піснях, казках, вишиванках. Слайди 48, 49, 50. Пісня «Чорнобривці» у виконанні В.Козловського. Слайд 50. Учитель. Загадка про мальви. Слайди 51. Додаток 15. Слайд 51. Вірш «Мальва» розказує учениця. Додаток 16. Слайд 52. Легенда про мальви. Танок дівчаток зі стрічками під пісню Ані Лорак «Мальви» Учень. І жито також – символ України. Це обрядова культова рослина. Це знак добробуту і злагоди в сім’ї. І довгого життя на цій землі. Народна мудрість стверджує – без жита людина не могла б на світі жити. Слайд 53.
Тож, на достаток і на довгий вік Тоді, коли новий надходить рік, Ходили хлопці житом засівати! І наречених також посівати. На щастя, на добро обряд велів Цим життєдайним символом полів.
Хлопчик зі словами засіває клас. Учениця. Жито — символ життя і життєвого благополуччя. Це - основа всього живого; жито зростає в житті, а життя виростає з жита. І житло - оселя живої людини - має той же корінь. І жила - русло для живильної крові - співзвучне з ним. І живіт - виробник життєвої енергії - з цієї ж сім'ї. Тож жито - від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита...Слайд 54. Учитель. А зараз я пропоную вам відпочити під українську народну гру-пісню «Печу, печу хлібчик…» Додаток 17. Учень. Загадка про дуб. Слайд 55. Додаток 18. Учениця. Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання. Слайди 56, 57. Учитель. Вишня - символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої. Вона символізує Світове Божественне дерево, тому і називається «вишнею» від слова «вишина», а також «Вишній», той, що найвище, тобто Всевишній Бог. Крім цього, вона символізує вічну весну-літо, красу та взаємну любов. Слайди 60, 61, 62. Учениця. Вірш «Вишня» Емалії Саталкіної. Слайд 63. Додаток 19. Слайди 64, 65. Кросворд «Рослинні символи України». Додаток 20. VІ. Підсумок свята. Учитель. Ось і прийшов час закінчувати свято. Мені б хотілося попрощатися з вами поетично. Доповніть, будь ласка, вірш римами. Слайд 66, 67. Додаток 21. Сьогодні ми зупинилися лише на деяких символах народу нашого, землі української. Але і те, про що ми говорили, дало нам змогу глибше пізнати наше минуле.
Красивий, щедрий рідний край І мова наша — солов'їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна.
ДІТИ! ЛЮБІТЬ І ПОВАЖАЙТЕ СИМВОЛИ НАШОЇ КРАЇНИ . Слайд 67. (Гостей і всіх присутніх пригощають короваями)
Список використаних джерел Додаток 22
Додатки Додаток 1 Мета: Навчальна: створити умови для формування в учнів понять про українські символи-обереги, історію їх виникнення , функції та різновиди, формувати практичні навички художньо – творчої діяльності, ознайомити дітей із значенням та походженням різних оберегів, узагальнити знання учнів, пов’язані з побутом української родини, народними символами та оберегами, їх значенням; сприяти збагаченню словникового запасу учнів поглибити знайомство учнів з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, його символікою,оберегами; засвоїти прийоми виготовлення оберегів. Розвиваюча: сприяти розвитку естетико – сенсорної сфери особистості, що формує цілу низку життєвих компонентів: соціальної, інформаційної,полікультурної, комунікативної, самоосвіти та саморозвитку, продуктивної творчої діяльності учнів, розвити почуття прекрасного, художнього смаку; інтерес до історичної культури нашого народу, до перлин народної творчості. Виховна: створити оптимальні умови для виховання в учнів поваги до українсько – історичних традицій; пробуджувати почуття краси, зміцнювати бажання відроджувати традиції народу. Обладнання: використання комп’ютерних технологій: мультимедійна презентація; вишиванки; тематичні плакати. Методи навчання:розповідь,бесіда, презентація, демонстрація, робота в групах, творча індивідуальна робота, повідомлення учнів. Форми організації пізнавальної діяльності учнів: індивідуальна, групова робота. Міжпредметні зв’язки : Я у світі, природознавство, образотворче мистецтво, трудове навчання, музика. Форма проведення : шкільне свято
Додаток 2 Ой зелене жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом.
Ой зелене жито, зелене, Хорошії гості у мене. А вже ж теє жито женці жнуть, Хорошії гості вино п'ють.
Ой зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. А вже ж теє жито на ковші, Хорошії гості до душі.
Ой зелене жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито, ще й овес, Хорошії гості, рід увесь.
Додаток 3 Вірш «Україна» М.Сингаївського. Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона. Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до землі, де народились і живуть.
Я все люблю в своїм краю: Криницю, звідки воду п’ю, - Та повні гомону ліси, Та дзвони срібної роси... Я все люблю в своїм краю: Найбільше – матінку свою, Ласкаву, рідную, єдину... Люблю, як сонце, Батьківщину. М. Сингаївський
Додаток 4 1 Учень
Є багато рослин запашних, Кожна квітка красу свою має, Та гарніше завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідному краю.
Верба – одвічний символ України, Також відома культова рослина. Символізує вірність, рідний край, Любов безмежну, ніби небокрай
Додаток 5 2 Учень Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. Верба дуже живуча: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - і кров зупиниться. 3 Учень Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „ Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, "град припинився". Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи: “Не я б'ю - верба б'є”. На це хльоскання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я. 4 Учень Криниця, журавель і кущ калини – Безсмертя символ, символ Батьківщини, Це символ вірності, це символ чистоти. Калину і до столу подавали, Весільні короваї прикрашали. Як символ долі, щастя і краси. І чистої дівочої коси.
Додаток 6 5 Учень 1.За хатою у садочку У зеленому віночку, У червоному намисті Дівчинонька чепуриться. І збігаються всі діти Щоб на неї поглядіти, За намисто кожен смик Та й укине на язик. 2.Стоїть дід над водою з червоною бородою. Хто не йде, за борідку вщипне». (Калина)
Додаток 7 6 Учень Дерево нашого українського роду. Колись, вона уособлювала народження Всесвіту, була символом вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Завжди любили люди цілющу красуню калину, вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
Додаток 8 7 Учень Говорила мати: «Не забудься, сину, Як будуєш хату, посади калину». З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. Калину висаджували біля віконця на щастя, на благополуччя. Її в українській хаті вішали над дверима, щоб оберігала мир і спокій в оселі. Прикрашали "спасову бороду”, щоб добрий був урожай, добробут.
Посадіть калину коло школи, Щоб на цілий білий світ Усміхалась щиро доля, Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину на городі, Щоб заквітнула земля! Із роси - пречиста врода, З неба - почерк журавля.
Посадіть калину коло тину, Щоб злагода цвіла. Буде щедрою родина, Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину коло хати, Щоб на всеньке, на життя! Стане кожен ранок святом, Дітям буде вороття.
Посадіть калину в чистім полі, Хай вона освятить час! Рід наш любить дуже волю, Хай же й воля любить нас!
Посадіть калину коло школи. А щоб цвіт її не стерся, Не зів'янув в спориші. Посадіте коло серця, Щоб цвіта вона в душі.
Додаток 9 1 Учень Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину. 2 Учень Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. 3 Учень Защебече соловейко В лузі на калині – Заспіває козаченько, Ходя по долині. 4 Учень Три явори посадила Сестра при долині, А дівчина заручена – Червону калину. Додаток 10 Легенда про калину. Гуляли край села сестричка з маленьким братиком. Глянув Івасик на небо - аж чорні хмари по небі пливуть - татари на село йдуть, позвав сестрицю. Та сховала Івасика на високій вербі, а сама побігла в село, оповістити. Але наздогнали дівчину татари, стяли голову і кинули в лісі край болота, то де краплини крові впали - виріс гарний кущ. І навесні нагадував він дівчину - білим цвітом, і восени, - кетягами ягід червоних, як серце дівоче гаряче. Нарекли люди той кущ калиною і щиро за ним наглядали - то по всій землі калина розселилася, біля кожної хати. Легенда про калину Шість віків ходить по світу легенда, що краплини дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана, були підхоплені вітром, рознесені по лісах і долах, по берегах рік озер... І де вони падали, там виростали кущі червоної калини. А на місці порубаних дівочих тіл виростали кущі калини – “гордовини” з червоними, мов запечені краплини дівочої крові, ягодами. З тих пір і ростуть кущі калини то над водою, то попід лісом, то десь над яром, навіваючи журбу, смуток, спогади. Не ламай калину – Образиш дівчину. Не рубай вербу – Накличеш біду Додаток 11 Учениця. Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелеться зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою всю зиму зелень берегло і перше стрінуло з відлигою весняне сонце і тепло. Із перемогою і славою весна з′являється на світ. І квітне радістю яскравою барвінковий зірчастий цвіт. Наталя Забіла Додаток 12 Що за диво-дивина в житі квітка є одна? Палає, мов ліхтарик, червоний кептарик.
Запалали в чистім полі, наче галстуки червоні. То палає в полі так польовий червоний…Мак
Додаток 13 Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак у народній культурі відіграє роль оберегу, захищає від лиходійства відьом, упирів та інших істот. Мак захищав також людей і худобу від змій: у переддень річних свят обсівали, обкурювали маком хату, клали його на вікно, щоб змії не заповзали у будинок. Мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай...
Додаток 14 В капелюшок пишний вбрався І морозу не злякався. Невеличкий цей сміливець Золотавий...
Жовтий в смужечку сміливець, Це не джміль, а … чорнобривець. Додаток 15 Хоч червоні, та не сальви На стеблі розквітли .. Мальви квіти чарівні У віконце дивляться мені. Наче діти заглядають, Тільки жаль не розмовляють.
Додаток 16 Учениця Мальва. А я от Мальва - квітка України, Під кожною хатиною цвіту, Моє ім'я підходить для дитини, А от символіку я маю непросту. Краса й холодність. Це не точно дуже, - Життя й дитинство в рідному краю! У кого серце добре, небайдуже, Хатину й Мальву згадує свою. Де б він не був, куди б не гнала доля, А квітка ця за ним услід біжить В селі і в місті, навіть серед поля, Бо квітка Мальва означає жить!
Додаток 17 Печу, печу хлібчик Діти стають у коло і співають: Печу, печу хлібчик Дітям на обідчик, Беру, беру папку, Кладу на лопатку, Шусть у піч! Шусть! За словами "Печу, печу хлібчик дітям на обідчик" діти вдають, що місять тісто. За словами: "Беру, беру папку..." - вдають, що виймають тісто з діжі. За словами "Кладу на лопатку" - садять тісто на лопатку. За окликом "Шусть у піч, шусть" - видають тісто в піч, виступаючи правою ногою вперед.
Додаток 18 Із листя різного зелена шуба На товстім стволі Могутнього…
Батько тисячу синів має, Кожному шапочку справляє… Дуб
Додаток 19 Вірш «Вишня» Емалія Саталкіна Ми з мамою біля мого вікна В дворі садили вишеньку учора. Хай зовсім ще малесенька вона, На ній уже листочки будуть скоро. Ми вкриємо від зазимків її І не дамо зломити злому вітру, Ще прилетять до неї солов’ї, Коли вона розквітне білим цвітом. Від сонечка, тепла, весняних днів Ростиме вишня, з кожним днем все вища… Для того, хто деревце посадив, Земля стає і ближча, і рідніша.
Додаток 20
Додаток 21 Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна - найкраща ... (у світі). Моя Україна - це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні... (джерельця). Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і ріки ... (глибокі). Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже.. (сучасні). Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна — це пісня ... (весела). Це щира, багата, як світ, її мова, Крилата, така мелодійна,... (чудова!) Її обереги - верба і калина, Найкраща у світі - моя ... (Україна). Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати, То як же нам, дітям, її ... (не кохати). Моя Україна - козацькая слава, Така волелюбна і мирна ... (держава). Вона дорога нам, і рідна, і мила, Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила). Вітчизна свята, дорога Україна, Для кожного з нас ти у світі... (єдина).
Додаток 22 Список використаних джерел 1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ru/aboutministry/normative/4068. 2.Тематичний словник школяра. К.С.Прищепа, В.Г. Лук’яненко, Київ. “Гала”, 1997. 3.Універсальний енциклопедичний довідник. Харків, 2009. 4.Хрестоматія з природознавства. Київ. “Основа”, 1999. 5. 1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. — К., 1992. 6. Важеніна О.Г. З барвінкового лугу. — К., 1997. 7. Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — К., 1991. 8. Давидюк В. Ф. Первісна міфологія українського фольклору. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 310 с. 9. Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт. -упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. -- К.: Веселка, 1993.- 192 с. 10. Демянюк Т. Д. Народознавство в школі. — К., 1993. 11. Енциклопедія українознавства. — К., 1993, тт. 1,2. 12. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн., 4 т. -- Кн. 2. -- К.: AT «Обереги», 1994. -- 528 с. 13. Ковальчук О. В. Українське народознавство. — К., 1992. 14. Основи національного виховання. — К., 1993. 15. Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. Словник символів. — 1997. 16. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. — К., 1995. 17. Словник символів культури України / за загальною редакцією В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка, В. В. Куйбіди. -- 3-е видання. -- Київ: Міленіум, 2005, -- 352 с. 18. Українські міфи, демонологія, легенди. — К., 1967. 19. Чорі Ю. С. Прикмети і повір'я отчого подвір'я. Ужгород, 1994. Інтернет - сайти: 20.http://bibkzsh19.ucoz.ru/publ/ukrajinoznavstvo/z_dzherela_mudrosti_narodnoji/narodni_simvoli_ukrajini/31-1-0-13 21.http://www.abetka-logopedka.org/satalkina.htm 22.http://www.mamynesonechko.in.ua/index.php/2012-03-20-12-39-00/17-2012-03-03-21-28-02/448-2012-03-04-16-16-34 23.http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-6305A3D4B8593/list-AAB774EB26 24.http://www.studfiles.ru/preview/5721461/page:27/ 25.http://rivne1.tv/Info/?id=37391 26.http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/2916/ 27.http://bilozerka-matematikaplus.webnode.com.ua/projekt-nasha-kraina-ukraina/ 28.http://rukavichka.blox/ua/html/ 29.http://www.radikal.ru 30.http://duda.org.ua 31.http://pyrohiv.at.ua/ 32.http: //slovopedia. org. ua/36/53 409/248029. html 33. http: //www. castles. com. ua/pysanka. html 34. http: //uk. wikipedia. org/wiki/ 35. http: //tvory. br. com. ua/19 686 36. http: //volnskola2. ucoz. ua 37. http: //www. apologet. kiev. ua/?start=50
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg){kind=small}
