РЕКОМЕНДАЦІЇ
засідання міської творчої групи на базі колегіуму №25
«Критичне мислення як засіб формування та розвитку
творчих здібностей молодших школярів»
Сьогодні у теорії і практиці навчання мови в початкових класах особливо
гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей учнів.
Виховання особистості
мислячої, самостійної, творчої — соціальне замовлення інформаційного
суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати
її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і
самовдосконалення, передавати і в результаті — уміння спілкуватися повинно
стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.
Розвиток критичного
мислення стає дуже актуальним під час
інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування
до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання
проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва
необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи.
Розвиток критичного
мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в
повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх
дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання,
направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення,
Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне
розумне керівництво з боку вчителя.
Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної
кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна
виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів.
Але можна виділити певні умови,
створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.
Основні
етапи уроку критичного мислення:
Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та
предмета в цілому).
Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних
для наступних етапів уроку).
Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації,
особисте розуміння).
Рефлексія (критичний момент уроку).
-
учні переробляють
нові знання на власні;
-
запам’ятовують
матеріал, так як розуміють його;
-
активно обмінюються
думками;
-
удосконалюють і
поповнюють словниковий запас;
-
складається
різноманітність міркувань;
-
вибір правильного
варіанту.
Методи та форми роботи з технології
«Критичне мислення»
Стратегія «Асоціативний кущ»
(Етапи актуалізації і рефлексії)
Правила складання асоціативного куща:
-
Записати на дошці в
центрі ключове слово чи фразу;
-
Записати будь-які
слова чи фрази, які спадають на думку;
-
Ставити знаки
питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
-
Записувати всі
ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.
Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).
(Етап рефлексії).
Сенкан – це білий
вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.
Алгоритм складання
сенкану:
1)
Тема (іменник)
2)
Опис (прикметник)
3)
Дія (дієслово)
4)
Ставлення (фраза),
почуття з приводу обговорюваного.
5)
Перефразування
сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Стратегія «Кероване читання з
передбаченням»
Алгоритм
—
Після ознайомлення
з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які
дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи
групах).
—
Текст
розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки
треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію
очікування.
—
Після читання кожної частини учням ставляться
запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А
після читання наступної частини це передбачення аналізується.
|