Школа не повинна вносити різкого
перелому в життя дитини.
Нехай, ставши учнем, дитина продовжує
робити сьогодні те, що робила вчора.
Нехай нове з'являється в її житті поступово
і не збентежує лавиною переживань.
В.О. Сухомлинський
 

Реформаційні процеси, що відбуваються у сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв’язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним з яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. У відповідності з чинним законодавством та нормативно-правовими документами саме наступність є однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.
Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності між першими її сходинками – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.
У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.
Напрямки наступності
Перший напрямок – це узгодити мету на дошкільному і початковому шкільному рівнях.
Мета дош­кільної освіти - всебічний загальний розвиток дитини, визначений Базо­вим компонентом дошкільної освіти у відповідності з потенційними віко­вими можливостями і специфікою дитинства як самооцінного періоду життя людини.
На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Мета освіти в початковій школі - продовжити все­бічний загальний розвиток дітей з урахуванням специфіки шкільно­го життя поряд з освоєнням найважливіших навчальних навичок у читанні, письмі, математиці та ін.
Другий напрямок – збагатити освітній зміст у початковій школі. На основі досліджень О.Я. Савченко, О.В. Проскури, О.Л. Кононко та ін., мова йде:
* про введення в педагогічний процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (самодіяльних ігор, драматизацій, тех­нічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);
* про насичення змісту навчання такими знаннями історико-географічного і краєзнавчого характеру, які б максимально активізу­вали пізнавальні інтереси дітей, відповідали б їх потребам у практичній дії і формували почуття відповідальності за найближче оточення (ділянка школи, рослини на ділянці й у класі, оформлення приміщень);
* про збагачення змісту уроків естетичного циклу, художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, заснованих на її індивідуальному емоційно-образному баченні;

* про прилучення до національної художньої культури шляхом відвідування музеїв, виставок, майстерень художників, концертів, театрів, бібліотек.
Мета – збагатити загальнокультурний розвиток дитини (роз­ширити її інформаційний простір; виховати культуру сприйняття, почуттів, відносин, сформувати систему цінностей і переваг), а не тільки і не стільки її конкретні знання, які вона повинна відтворю­вати за вимогою вчителя.
Третій напрямок - удосконалити форми організації і методи навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі. Су­часні наукові дослідження Л.А.Парамонової, М.М.Поддякова, З.М.Істоміної, Т.М.Фадєєвої вказують на необхідність:
- відмовитися від регламентованого навчання в ДНЗ (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд по типу шкільного, відповідей по піднятій руці тощо.);
- забезпечити рухову активність дітей у школі на уроках фізкультури, великих перервах, а також у процесі позакласної роботи;
- використовувати різноманітні форми навчання, що включа­ють специфічні види діяльності на інтегративній основі;
- використовувати в ДНЗ циклічність і проектну організацію змісту навчання, що створює умови для використання самими дітьми наявного в них досвіду;
- забезпечити взаємозв'язок занять (фронтальних, групових) з повсякденним життям дітей, самостійною діяльністю (ігро­вою, художньою, конструктивною тощо);
- створити розвивальне предметне середовище як у дошкільному закладі, так і початковій школі, функціонально моделюючий зміст ди­тячої діяльності;
- використовувати методи, що активізують у дітей мислення, уяву, пошукову діяльність, тобто елементи проблем­ності у навчанні, дивергентні задачі, задачі відкритого типу, що ма­ють варіанти "правильних" рішень. Останній метод особливо важливий для початкової школи, тому що тут переважають конкретні спо­соби дії, що відповідають визначеним класам завдань. Сполучення задач відкритого і закритого типу - одна з умов активізації пізнавальної діяльності дітей, розвитку гнучкості мислення не тільки на заняттях з математики, але й гуманітарного циклу;
- використовувати в початковій школі (особли­во в перший рік навчання), ігрові прийоми, створювати емоційно-значимі ситуації, умови для самостійної практичної діяльності, коли діти можуть на основі наявних у них знань виявляти ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;
- змінити форми спілкування дітей як на заняттях у дошкіль­ному закладі, так і на уроках у школі; забезпечити дитині можливість орієнтуватися на партнера-однолітка, взаємодіяти з ним і вчитися в нього (а не тільки в дорослого); підтримувати діалогічне спілкуван­ня між дітьми; визнавати право дитини на ініціативні висловлюван­ня й аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помил­ку. Адже саме в процесі такого спілкування діти обговорюють за­гальне завдання, шукають способи його вирішення, розподіляють ролі, змінюють позиції (один пише, інший читає, третій перевіряє). У резуль­таті кожен відчуває себе вмілим, знаючим, здатним (разом з іншими) справитися з будь-яким завданням;
провідною в освітньому процесі як дошкільного закладу, так і початкової школи повинна стати діалогічна форма спілкування до­рослого з дітьми, що сприяє розвитку в дитини активності, ініціа­тивності, почуття власної гідності і самоповаги.
Перехід учнів з початкової в середню ланку школи – одна з педагогічно найбільш складних проблем, а період адаптації в 5-му класі - один з найважчих періодів шкільного навчання. В останні роки в педагогічній і психологічній літературі багато говориться про складності цього періоду навчання, що він став сприйматися мало не як об'єктивна криза розвитку дітей 9-10 років, що породжує серйозні педагогічні проблеми. Підстав для такого твердження більш ніж достатньо: стан дітей в цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання та її результатами, з психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають значні труднощі при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального процесу. Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного періоду при переході з початкової школи в середню ланку. Тому увага педагогічного колективу школи, повинна бути направлена на забезпечення якості освіти як умови сталого розвитку шкільного співтовариства, постійно зростати увага до проблем адаптації школярів. Перехідний період з початкової школи в основну позначається на всіх учасників освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків, адміністрації школи, фахівців психолого-педагогічної служби. Часто наслідки бувають негативними, що обумовлено:
* зміною соціальної обстановки;
* зміною ролі учня;
* збільшенням навчального навантаження;
* зміною режиму дня;
* різницею систем і форм навчання;
* нестиковкою програм початкової й основної школи;
* відмінністю вимог з боку вчителів-предметників;
* зміною стилю спілкування вчителів з дітьми.
Спостереження за учнями, спілкування з ними в цей період показує, що вони дуже розгублені, не можуть зрозуміти, як будувати стосунки з педагогами, які вимоги обов'язкові для виконання - до школяра вперше пред'являється багато вимог з боку багатьох людей. На п'ятикласника обрушується потік інформації з незрозумілими для нього словами, термінами. Є і така категорія дітей, які в силу свого емоційного стану, створюють безліч організаційних труднощів.
Основною діяльністю молодшого школяра є навчання, а отже наприкінці цього періоду в нього має бути бажання вчитися і він повинен вміти вчитися. У початковій школі відбувається розвиток пізнавальних потреб, мотивації учіння, навичок учіння, формування навчальної діяльності. У особистісній сфері розвиваються індивідуальні особливості і здібності, навички самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції, розвиток адекватної самооцінки і оцінювання інших. Наприкінці початкової школи у дітей мають бути сформовані такі центральні вікові новоутворення як розвиток довільності, рефлексія, загальне позитивне ставлення до себе, адекватна самооцінка, внутрішній план дій, розвиток пізнавального відношення до дійсності, орієнтація на групу однолітків.
Разом з тим, передумовою успішної адаптації до подальшого навчання дитини у середній школі є наявність в реальному психолого-педагогічному статусі «випускника» молодшої школи основних рис статусу учня 5-го класу.
Основними психологічними новоутвореннями молодшого підлітка є:
1. Довільність, усвідомленість та інтелектуалізація всіх психічних процесів, їх внутрішнє опосередкування.
2. Розвиток рефлексії (зокрема над власними змінами).
Ці новоутворення виявляються у новій особистісній позиції:
1) щодо навчання – учень має стати суб’єктом власної навчальної діяльності;
2) щодо ставлення до школи і вчителів – відповідальна усвідомлена позиція суб’єкта внутрішньо шкільних відносин;
3) щодо однолітків – автономність від дорослих, конструктивність і певна соціальна зрілість у налагодженні усталених емоційних відносин.
Таким чином, складовими готовності до навчання в середній школі можна вважати:
сформованість навчальної діяльності і успішне засвоєння навчальної програми початкової школи;
сформованість новоутворень молодшого шкільного віку;
наявність особистісних утворень молодшого підлітка у дитини 4-го класу, зокрема якісно нових взаємовідносин із дорослими і однолітками.
Зміна форм організації навчальної діяльності може бути тою об’єктивною дійсністю, яка перешкоджає успішному переходу до основної школи. До таких різких змін умов навчання можна віднести:
1) сам факт переходу в середню освітню ланку, який висуває нові вимоги до дитини, що підкреслюється вчителями і батьками;
2) проведення уроків різними вчителями (звідси неузгодженість, різноманітність і якісне ускладнення вимог з боку вчителів; невміння ними враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей тощо);
3) кабінетна система навчання;
4) збільшення навчального навантаження (поява нових навчальних дисциплін, інший рівень викладання матеріалу (більш теоретичний), що вимагає нового типу мислення; збільшення кількості уроків; прискорення інтенсивності, внутрішнього темпу уроку; розширення обсягу навчальної інформації тощо).
Рекомендації вчителям.
В період адаптації молодших школярів до нових умов навчання в 5-му класі, керівникам навчальних закладів, учителям, батькам необхідно:
* ураховувати індивідуальні та психологічні особливості школярів;
* постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;
* здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;
забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;
* створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;
* забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;
* упроваджувати засоби стимулювання та заохочення до пізнавальної діяльності;
розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;
* формувати навички самоконтролю й самооцінки;
* запроваджувати способи , спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.
Рекомендації для адміністрації.
Розробити план організаційно-педагогічних заходів для спостереження за проходженням дітьми адаптаційного періоду та створення сприятливих умов для успішної адаптації учнів 1-х, 5-х класів.
Щорічно проводити педради, спільні засідання шкільних методичних об’єднань учителів початкових класів із запрошенням вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів-предметників з метою вивчення індивідуальних особливостей і навчальних можливостей учнів 1-х і 5-х класів.
Не пізніше ніж за півроку до переходу учнів на предметну систему навчання призначити класних керівників, завчасно визначити вчителів-предметників, котрі будуть працювати у 5-х класах.
Забезпечувати ознайомлення навчальними програмами дошкільної освіти, початкової та основної школи організаційними формами та методами роботи з учнями на суміжних етапах навчання.
Організовувати планове відвідування занять, уроків, виховних заходів учителями суміжних класів, вихователями дошкільного закладу.
Заохочувати й підтримувати зв’язки вчителів початкових класів зі своїми колишніми учнями.
Вивчати, узагальнювати та популяризувати кращий досвід роботи із забезпечення наступності в навчально-виховному процесі. У шкільних методичних кабінетах зосередити матеріали із зазначеного питання. Наступність у навчальному процесі на педагогічних радах, методичних засіданнях, конференціях.
Залучати кращих учителів до творчої розробки окремих питань наступності в педагогічному процесі.
Залучати кращих учителів до творчої розробки окремих питань наступності в педагогічному процесі.
Доручити класному керівнику та практичному психологу розробити заходи з всебічного вивчення кожної дитини та соціально-психологічного патронату учнів 5-х класів.
Забезпечувати взаємовивчення базового компонента дошкільної освіти, Державного стандарту початкової та базової й повної середньої освіти фахівцями окремих освітніх ланок.
Державна підсумкова атестація в 4-х класах.
Українська мова та література.
Закінчення 2013/2014 навчального року та проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти визначено відповідно до вимог Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 № 94 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за № 151/14842, зі змінами (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 23.11.2010 № 1116 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.12.2010 за № 1237/18532) та особливостей організації навчально-виховного процесу, зазначених у листі Міністерства освіти і науки України від 20.05.2013 № 1/9-349 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року».
Державна підсумкова атестація з української мови проводилася з метою перевірки мовленнєвих умінь учнів будувати речення, зв’язні тексти, висловлювати міркування, власну думку за допомогою різних мовних засобів, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії відповідно до державних вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів із зазначеного предмета.
Про рівень сформованості мовної і мовленнєвої компетентностей свідчать результати ДПА, проведеної в 4 класах, з української мови та читання.
В державній підсумковій атестації з української мови брали участь 24785 учнів. На високому рівні виконали роботу -8167учнів (33%), достатньому – 11722учні (47%), середньому – 4734учні (19%), початковому -162учня (1%).
Аналіз результатів виконання завдань закритого характеру показує , що 78% учнів виконали їх без жодної помилки, 22% учнів, які зробили помилки у завданнях, не володіють знаннями з правопису: іменників в орудному відмінку, числівників, займенників у непрямій формі, не вміють розпізнавати слова в прямому і переносному значенні, визначати відмінок. 44% учнів не виконали завдання №5 відкритого характеру. З теми «Речення» частина з них не змогла поставити розділові знаки, перебудувати речення з розповідного у питальне або спонукальне, записати слова в алфавітному порядку, правильно поставити наголос, утворити від поданих слів прислівники.
При виконанні завдання на списування 42% учнів допустили від 1 до 4 і більше помилок.
Помилки, допущені при виконанні завдань, як відкритого так і закритого характеру, свідчать про те що вчителі мало уваги приділяють практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів.
Проблемним залишається для учнів сьоме завдання – творча робота. 21% учнів взагалі не змогли побудувати текст, 32% не використовують у творах виражальні засоби мови( порівняння, епітети, синоніми), 42% допустили орфографічні помилки. Дані показники свідчать про недостатню роботу вчителів над розвитком писемного мовлення як на звичайних уроках так і на уроках зв’язного мовлення.
З 23615учнів, що писали ДПА з читання, 12277учнів (52%) виконали роботу на високому рівні, 9434учнів (40%) – на достатньому рівні, 1826 учнів (8%) – на середньому рівні, 56учнів (0,2%) – на початковому рівні.
Аналіз помилок свідчить про недостатню роботу вчителів з літературознавчої пропедевтики: 21% учнів неправильно визначили головну думку твору, 35%- не визначили жанр твору, 25% - не змогли відновити послідовність пунктів плану відповідно до змісту тексту.
Рекомендації. Загальними завданнями вчителя з формування комунікативної компетентності учнів є:
а) забезпечення мовленнєвого середовища для учнів: сприймання мови дорослих, читання книг, слухання радіо та ін.;
б) створення мовленнєвих ситуацій, мовленнєвої практики для учнів;
в) забезпечення правильного засвоєння учнями достатнього лексичного запасу, граматичних форм, синтаксичних конструкцій, логічних звязків, активізація вживання слів, утворення форм, побудову конструкцій, забезпечення формування конкретних вмінь в області розвитку мовлення;
г) ведення постійної спеціальної роботи з розвитку мовлення на уроках граматики, читання, з матеріалом, що на них вивчається;
ґ) створення в класі атмосфери боротьби за високу культуру мовлення, виконання вимог до правильного мовлення.
Важливе місце у навчанні мови має зайняти робота у парах та невеликих групах, без чого неможливо залучити до активної мовленнєвої діяльності усіх чи принаймні більшість учнів класу.
Кожен вчитель повинен вивчити і знати вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти та програми з освітньої галузі «Мови та літератури».
документів стосовно організації роботи в початковій школі;
протягом всього періоду навчання слідкувати за якісним засвоєнням навчального матеріалу, не допускаючи розподілу його на «важливий» і «неважливий»;
на протязі навчання у четвертому класі організовувати системне повторення, ретельно виконувати аналіз типових утруднень та вчасно робити корекцію знань.
Результати проведення державної підсумкової атестації з математики
в школах області у 2013-2014 навчальному році.
Аналіз результатів ДПА був виконаний за відсутністю даних м. Нікополя, м. Тернівки , Томаківського р-ну.
Всього контрольну роботу з математики виконували 26212 учнів із 27112. Із них 11535 учнів виконали роботу в межах високого рівня (44%), 9243-в межах достатнього рівня (35%), 5116 учнів (19,6%) в межах середнього рівня і 283 учня виконали пропоновані завдання на початковому рівні.
В цілому державну підсумкову атестацію з математики в межах високого та достатнього рівня виконало 20678 учнів , що становить 78,8%. Цей показник свідчить про високий рівень засвоєння навчального матеріалу освітньої галузі «Математика».
Разом з тим, аналіз типових утруднень розкриває цілу низку недоліків, що заважають говорити про те ,що державний стандарт з математики учні засвоїли настільки якісно, як про це свідчить кількісний аналіз. Так, з закритими тестами (завдання 1-5) сумарно не справились 11528 учнів, що становить 44%, при цьому особливі складності викликало завдання № 4 (визначення кореня рівняння ,межі нерівності , геометричне завдання).
Відкриті тести (завдання № 6, 7) в сумі дали 20769 помилок (79% учнів зробили помилки в цих завданнях). Зокрема, в шостому завданні 446 учнів не приступили до виконання, розв’язали неправильно – 3513 учнів, розв’язали частково – 4964 учня, тобто, 34% учнів мають проблеми з завданнями даного типу. При розв’язанні завдання № 7 (рішення прикладів на порядок дій та дії з величинами) не приступили до виконання 542 учня , виконали частково – 6428 і не справились з завданням – 4876 учнів, сумарно 45% дітей показали низький рівень засвоєння обов’язкового навчального матеріалу.
Розв’язання завдання № 8 (текстова задача на 3-4 дії) дало наступні результати:
- неправильно розв’язали задачу – 11% учнів;
- зробили помилки в обчисленнях – 15%;
- порушення при оформленні чи виконанні інструкції для учня – 14%.
Таким чином, 40% учнів мають проблеми при розв’язуванні текстової задачі.
Незважаючи на високий кількісний показник ,кількість та класифікація типових утруднень свідчить про те ,що значна кількість учнів четвертих класів ( приблизно 30 % ) мають на закінчення початкової школи прогалини в засвоєнні певного навчального матеріалу з початкового курсу математики . З метою підвищення рівня навченості учнів та більш якісної реалізації вимог державного стандарту рекомендуємо :
Керівникам закладів освіти, керівникам шкільних методичних об’єднань:
здійснювати належний контроль за виконанням вимог державного стандарту початкової освіти в галузі « Математика»;
в навчальних закладах ретельно проаналізувати результати державної підсумкової атестації ;
в планах роботи шкіл та в планах шкільних методичних об,єднань передбачити питання що спрямовані на ретельне вивчення змісту та вимог навчальних програм та усунення недоліків в роботі ;
поширювати досвід кращих вчителів та надавати методичну допомогу молодим і малодосвідченим працівникам.
Вчителям початкових класів:
більш ретельно вивчати та виконувати вимоги державного стандарту та навчальної програми, інших нормативних документів стосовно організації роботи в початковій школі;
протягом всього періоду навчання слідкувати за якісним засвоєнням навчального матеріалу, не допускаючи розподілу його на «важливий» і «неважливий»;
на протязі навчання у четвертому класі організовувати системне повторення, ретельно виконувати аналіз типових утруднень та вчасно робити корекцію знань учнів.
До уваги керівників навчальних закладів, вчителів початкових класів
Робочі навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік складаються:
для 1-3-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;
для 4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;
для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-3 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 6-7); 4 клас – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291, з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 № 682);
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою. Рекомендуємо навчальні заняття організувати за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня до 26 (27 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня, ІІ семестр – з 12 січня до 29 (30) травня. Канікули рекомендуємо провести в такі терміни: осінні з 27 жовтня до 2 листопада, зимові з 29 грудня до 11 січня, весняні з 23 до 29 березня.
Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової (12 – 21 травня).
У 2014/2015 навчальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних робіт з трьох предметів: читання, української мови та математики.
З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни, або впродовж навчального року. ( Лист МОН України № 1/9-349 від 20 травня 2013 року).
Інформуємо, що у 2014/2015 навчальному році для організації навчально-виховного процесу учнів 1- х класів чинними залишаються методичні рекомендації від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо методичних рекомендацій з базових дисциплін» додаток, «Початкова школа» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012).
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х, 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладах.
У 2-му класі за рішенням педагогічної ради навчальні досягнення учнів оцінюють в балах (окрім предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики»). Оцінювання другокласників має бути вмотивованим. Важливо, щоб дитина не втратила стимулу до праці. За відмінні успіхи в навчанні учні 2- х класів можуть нагороджуватися похвальним листом “За високі досягнення у навчанні”.
Навчальні досягнення учнів 2-х, 3-х класів з предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики» мають оцінюватись вербально.
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я другокласників, тому навчальне навантаження в тижневому циклі розподіляти слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем.
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на II-IV уроках дня посеред тижня.
Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.
Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у других класах становить 40 хвилин.
Починаючи з 2-го класу учні виконують домашні завдання, тому слід у розкладі занять предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання, не групувати в один день.
Обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу, виконаного на уроці, витрати часу на їх виконання не може перевищувати 45 хв.. На вихідні і святкові дні домашні завдання другокласникам не рекомендується задавати
Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо.
Перевіряти домашні завдання вчителем необхідно систематично.
З таких предметів як основи здоров'я та фізична культура, трудове навчання, художня праця, мистецтво (музика, образотворче мистецтво), інформатика домашні завдання задавати не бажано, окрім випадків визначених у підручниках (обговоріть з батьками, тощо).
Контроль та відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.
Звертаємо увагу, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011–2015 рокипередавати уроки з окремих предметів у початкових класах іншим спеціалістам, наприклад, уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я можна за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (Лист МОН України від 30.05.2013 № 1/9-383 «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році»).

Виноградова О.М., завідуюча відділом початкової освіти,
Писарєва Л.В., Шахова К.К., старші викладачі кафедри гуманітарної освіти ДОІ
Вкладення http://www.doippo.dp.ua/attachments/article/1408/12122014_3.pdf