Усне мовлення учнів має бути грамотним,
виразним, чітким, емоційним, що передбачає:
- Розпізнавання ними змістових відтінків слів, словосполучень, фраз
та усвідомлення змісту розповіді;
- Уміння в темпі, нормальному для сприймання співрозмовником,
передати, доповнити, продовжити сказане чи почуте, застосовуючи художні
засоби зображення та засоби виразності (міміку, жести, інтонацію) і
вживаючи займенники з метою уникнення повторення слів;
- Знання норм етики спілкування.
Крім цього, учні мають оволодіти первинними
навичками лаконічно, з посиланням на джерело інформації, аргументувати свою
думку, не боячись бути не сприйнятими іншими в разі її хибності; уміти за
потреби користуватися певною додатковою літературою та здійснювати само- і
взаємо оцінку висловленого або почутого з інших уст, що сприятиме усуненню
недоліків у їхньому мовленні.
Особливою вимогою до учнів є вміння правильно
і чітко давати відповіді на запитання, висловлюючи одночасно закінчену думку.
Слід систематично стежити за правильністю
та логічністю висловлювань учнів, грамотною побудовою речень та їх змістовим
поєднанням, дбати, щоб вони правильно вимовляли слова і терміни, зокрема ті,
які вперше зустрічаються у їхній мовленнєвій практиці.
Починаючи з після букварного періоду,
потрібно формувати в учнів уміння користуватися орфографічним і тлумачним
словниками для учнів початкових класів, систематично проводити практичну роботу
з ними.
Джерело: http://методист |