Калинова, барвінкова, материнська мова… (Сценарій свята рідної мови) Мета: Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського. Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", "Пісня - душа народу", "Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна".
Ведучий: 21 лютого всі народи світу відзначають День рідної мови. Ведуча: - Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляємо. У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову. Ведуча: - Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це? Усі: - Мова! Учениця: Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, і народу без мови нема.
Ведуча: Дзвени струмочком , рідна мово! 1-й учень Не цурайтесь мови, люди. Рідного джерельця, Хай вона струмочком буде, Хай дійде до серця. 2-й учень Хай вона в піснях лунає Кожен день і в свято. Соловейком хай співає В українській хаті. 3-й учень Бо ж вона така багата, Українська мова, Неповторна, і крилата І така чудова! 4-й учень І цвіте у ній кохання, Рушники з квітками, Мрії наші і бажання, Верби над ставками. 5-й учень Найрідніше, сокровенне, Найдорожче в світі, І святкове, і буденне, В ній батьки і діти. 6-й учень Не цурайтесь, люди, мови, Не цурайтесь роду. Як зачахне рідне слово, Не буде народу. Ведуча: Є така легенда: наділяв Господь дітей світу талантами. Французи отримали елегантність і красу; німці обрали дисципліну і порядок; діти Росії владність. А українські діти отримали пісню. Вона починається з мами, бабусі, навіть татка чи дідуся. Учні виконують жартівливу пісню « Грицю, Грицю до роботи « Учитель .: Оце молодці! І все-таки добре, що ми живемо в Україні, які ми веселі й завзяті. Чим же славиться український народ, яке його основне багатство та скарб? Ведуча. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спосте¬режлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. (На столі картки з номерами загадок, перевернуті дого¬ри. Підходять діти, тягнуть номери загадок і під цими но¬мерами вчитель їм загадує загадки.) 1. Чорне насіння, по білому полю, Той його сіє, хто розуміє. (Букви, письмо) 2.Снігові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути, То бери та вчи. (Книга) 3.Чорні, криві, від роду німі, А як стануть вряд, Враз загомонять. (Букви) 4.Красивий, щедрий, рідний край І мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься ... (Україна). 5.Що ти, донечко, шепочеш І чому це ти не спиш? — Я, матусю, спати хочу, Але треба вивчить ... (вірш). Учитель: Тож пам’ятаймо, діти, що батьком української літературної мови вважаємо Тараса Григоровича Шевченка. Уперше у творах Шевченка українська мова забриніла величезною силою. У ній Шевченко своїм талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув і, як ніхто, відчув чудову, чарівну музику українського слова. Учень Мова кожного народу Неповторна і своя; В ній гримлять громи в негоду, В тиші - тьохкіт солов'я. На своїй природній мові І потоки гомонять, Зелен - клени у діброві По - кленовому шумлять. Учениця
Солов'їну, барвінкову. Колосисту - навіки Українську рідну мову В дар дали мені батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина - так, як мати. Мова кожного із нас.
Учитель : Ми з вами на уроках часто звертаємо до казок,оповідань. Та сьогодні прозвучать гуморески Павла Глазового. Артист
Простий батько сина Вивчив на артиста. Мова в того сина Ідеально чиста. Як зі сцени скаже Українське слово, То аж дух займає — Просто пречудове! А в сім'ї артиста Діти й домочадці Чешуть по-російськи, Неначе ленінградці. Тож невчений батько Й запитав у сина: — Поясни, будь ласка, В чому тут причина? У театрі в тебе Українська мова, А у хаті в тебе — Нашого ні слова. Син великодушно Посміхнувсь до тата: — Ех, освіта в тебе, Батьку, низькувата. А тому, хто вчений, Істина відома, Що одне на службі, Зовсім інше — дома. Дома в мене мова — Засіб спілкування, А на службі мова — Засіб існування. Як же рідну мову Я забуду, тату, Як за неї маю Непогану плату?
Серед темної ночі
Серед ночі Київ Криється туманом. Розмовляє вітер З бронзовим Богданом. — Облітав я, — каже, — Вулиці всі чисто. Як змінився Київ, Це прадавнє місто! Де вітри гуляли, Там нові квартали... А Богдан зітхає: Що там ті квартали... Нині і кияни Зовсім інші стали. Я сто літ на площі Днюю і ночую, Але дуже рідко Рідну мову чую.
Заморські гості
Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: Чи потрапити ми можем На прийом до мера? — Козирнув сержант бадьоро: — Голови немає. має. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. — Здивуванням засвітились Очі у туриста: Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у Канаді, Галасують знову, Що у Києві забули Українську мову. — Козирнув сержант і вдруге: Не дивуйтесь, — каже. — Розбиратися у людях Перше діло наше. Я вгадав, що ви культурні, Благородні люди, Бо шпана по-українськи Розмовлять не буде.
Заноза
Сказав якось Федір Галка Занозі Панькові: Ти чому не розмовляєш На вкраїнській мові? Зачим вона мінє нада? — Прошипів Заноза. — Што я — дядько тібє, что лі, З какогось колхоза?
Турок
Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку. Голова тріщить у нього Від отих уроків... Костюм купив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати по-турецьки, По чім у них шуби, Де купити мило й пасту, Яка чистить зуби. Він, до речі, в Україні Живе тридцять років. Ходить всюди, як хазяїн, Аж дверима гурка, Хоча мову українську Знає гірше турка. Учитель : Маю надію,що серед нас таких героїв не буде. Треба вчити і знати мову свого народу та тих , з ким спілкуєшся. Яка ж багата рідна мова! Який чарівний світ у ній! Вона барвиста і чудова, І нищити її не смій.
Вона про все тобі розкаже, Чарівних слів тебе навчить, Усе розкаже і покаже. Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути, І приказок, і порівнянь А мову знаючи, здобути Ти можеш просто безліч знань.
То ж мову вчи і прислухайся. До того, як вона звучить. І розмовляти так старайся, Щоб всім хотілось її вчить. Вона ж у нас така багата, Така чарівна, як весна І нею можна все сказати І найрідніша нам вона. Ведуча: Ось і підійшло до кінця наше свято. І хочеться, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б на одну краплину більше любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова
0
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg){kind=small}
