Автор: Тітова Лідія Олександрівна
вихователь ГПД
Лубенської ЗОШ І-ІІІ ст.№3
Полтавської області
Україна
Використовувати: виховна година для учнів 1-4 класів. Час проведення - 45 хвилин.

Виховна година «Батьківщина моя – Україна»

Мета: 1. Ознайомити дітей з поняттями «козак», «козацтво».
2. Закріпити знання учнів про державні символи України.
3. Прищеплювати любов до рідної Батьківщини.

1 учень: Сьогодні ми зібралися,
Щоб дива-квіт квітчати,
Щоб всім вам розказати
Про Україну-матір.
2 учень: Є край, де найкращі у світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось тобі.
Це дім твій – твоя Україна.
3 учень: У всьому світі - кожен зна,
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина,
Це наша славна Україна.
(Відеоролик і пісня «Україна»)
Учитель: - Україна – це велика незалежна держава. На її території височать гори, зростають могутні ліси, шумлять води морів та річок , зеленіє трава на лугах. В Україні багато великих міст, маленьких
містечок та селищ.
- А як називається найголовніше місто України, столиця нашої Батьківщини?
(Відеоролик і пісня «Києве мій». Вальс під музику пісні виконують ведучи).
3 учень: Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах сивого Дніпра
Стоїть столиця наша – Київ.
4 учень: Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір’їни.
Тріпоче синьо-жовтий стяг
Як вільне серце України.
Учитель: - Яким словом можна замінити слово «стяг»? (Прапор).
- Скільки кольорів має державний прапор України? Що вони означають?
5 учень: Синій, як море, як день золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Учитель: - А ще у нашої держави є герб. Подивіться на нього. (Показую).
6 учень: Наш герб – тризуб.
У ньому сила
Отця небесного та сина…
Тризуб – немов сім’я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вільній, новій.
7 учень: - Герб – це символ влади, емблема держави. Цей знак – картинка. Зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Герб-тризуб – дуже старовинний. На ньому можна
побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитися – слово «воля».
Учитель: - Герб, прапор, а ще гімн – це державні символи України.
8 учень: - Гімн – це урочиста пісня, яку виконують під час свят та урочистих подій стоячі.
-Де й коли ви могли чути виконання гімну України? (Діти відповідають).
Звучить гімн.
Ведуча: - А тепер послухайте, чому наша країна називається «Україна».
Слово «Україна» вживалося ще за часи Київської Русі. Цим іменником називали прикордонну місцевість, крайні землі.
Лише з годом слово «Україна» стало власним.
Ведучий: - В легенді говориться, що давним-давно Господь роздавав країнам різні таланти: Німеччина дістала точності і скрупульозності, Америка - діловитість, Англія – чопорність і стриманість…
І коли все було роздано, Господь побачив засмучену дівчину у вінку і спитав: - Хто ти?
У відповідь почув:
Ведуча: - Я – Україна.
Ведучий: - Господь сказав, що все вже роздав, і в нього нічого не лишилося, крім пісні. Так Україна одержала пісню, цю запашну й прекрасну гілку на дереві світової культури.
(Виконується пісня про калину під бандуру).
Ведуча: - Любити Україну, любити Батьківщину означає любити й знати рідну мову українську, якої навчили нас мама й тато. Без неї немає нас, немає й майбутнього.
8 учень: Мова в нас така чудова,
Мелодійна і ясна,
Солов’їна, світанкова
І чарівна, як весна!
9 учень: Так вивчайте рідну мову
Вже тепер, з маленьких літ!
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
(Пісня «Ой, є в лісі калина»).
10 учень: Українка я маленька,
З України батько й ненька
На Вкраїні вся родина
Всім нам мати – Україна.
11 учень: Українцем я зовуся
І цим іменем горджуся
Бо козацький в мене рід.
Здавна славний на весь світ.

Ведуча: - Козацький рід. Козаки. Що будить це слово у ваших душах? Певно, образи сильних, мужніх, відданих своїй землі людей.
«Козак» - значить «вільний чоловік». Дуже важко жити самому по собі, до того ж в умовах поневоленої держави. Тому козаки об’єднувалися в курені (загони). Кожен курінь обирав собі отамана (ватажка). Козаки суворо дотримувалися дисципліни, створили свій флот, що складався з легких і швидких човників (чайок).
Ведучий: - Хто хотів стати козаком, мусив наперед відслужити 3 роки в старого козака за слугу й помічника. Він робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні клунки.
Коли вивчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.
Ведуча: - Одягалися запорожці просто: в грубу сорочку, в кирею – довгий плащ без рукавів, шаровари. За широким поясом носили пістолі і люльку, а через плече – торбинку з харчами і кулями. До поясу на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом.
Ведучий: - Голови голили. Та й ще моду таку мали: чуприну носили (оселедець), та ще таку довгу, що на вухо намотували.
Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках було дуже багато.
Пекли хліб з пшеничного борошна.
Пообідавши, молилися Богові.
12 учень: Козаки – це вільні люди.
Козаки безстрашні всюди.
Козаки - борці за волю,
За народне щастя й долю.
Учитель: - Якщо між козаками виникала сварка, треба було негайно помиритися.
13 і 14 учні: Козацька мирилка.
Я козак, і ти козак,
Я вояк, і ти вояк.
Щоб в бою стояти мужньо,
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими – козаки.
Ведуча: - Ось так непомітно наставав вечір. Козаки вечеряли кулишем з салом, або олією, іноді із бараниною або дичиною. Давайте подивимося м/ф «Як козаки куліш варили».

Учитель: - А тепер нехай вийдуть наші козачата й позмагаються на влучність.
Конкурси: 1. «Мішень» (Учні поділилися на 2 команди й кидають у 2 відра по 2 паперові кульки.
2. «Перетягни канат»
Ведучий: - Сміливі веселі козаки часто вирушали до ближніх хуторів. Туди, де були молоді дівчата, бо поспівати, потанцювати хотілося всім.
(Виходять дівчата. Пісня «А мій милий вареничків хоче»).

Учитель: - Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала й зараз захищає себе від сусідніх держав, ласих на чужі землі й чуже добро.
Ведучий: - Нищили Україну, та не знищили. Вона оживала й розквітала. Віримо, що так буде й цього разу.
Ведучі (разом): - Бажаємо Україні і всім нам щастя й благополуччя.
Учитель: - І закінчити мені хочеться словами Т.Г. Шевченка:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люди, наша слава,
Слава Україні!