Автор: Тітова Лідія Олександрівна вихователь ГПД Лубенської ЗОШ І-ІІІ ст.№3 Полтавської області Україна Використовувати: виховна година для учнів 1-4 класів. Час проведення - 45 хвилин.
Виховна година «Батьківщина моя – Україна»
Мета: 1. Ознайомити дітей з поняттями «козак», «козацтво». 2. Закріпити знання учнів про державні символи України. 3. Прищеплювати любов до рідної Батьківщини.
1 учень: Сьогодні ми зібралися, Щоб дива-квіт квітчати, Щоб всім вам розказати Про Україну-матір. 2 учень: Є край, де найкращі у світі пісні І цвітом чарує калина, Де сонечко вперше всміхнулось тобі. Це дім твій – твоя Україна. 3 учень: У всьому світі - кожен зна, Є Батьківщина лиш одна. І в нас вона одна-єдина, Це наша славна Україна. (Відеоролик і пісня «Україна») Учитель: - Україна – це велика незалежна держава. На її території височать гори, зростають могутні ліси, шумлять води морів та річок , зеленіє трава на лугах. В Україні багато великих міст, маленьких містечок та селищ. - А як називається найголовніше місто України, столиця нашої Батьківщини? (Відеоролик і пісня «Києве мій». Вальс під музику пісні виконують ведучи). 3 учень: Чудовий день. Ясна пора. Легенький вітерець повіяв. На кручах сивого Дніпра Стоїть столиця наша – Київ. 4 учень: Летить у небі голуб-птах, Над ним хмарки, немов пір’їни. Тріпоче синьо-жовтий стяг Як вільне серце України. Учитель: - Яким словом можна замінити слово «стяг»? (Прапор). - Скільки кольорів має державний прапор України? Що вони означають? 5 учень: Синій, як море, як день золотий – З неба і сонця наш прапор ясний. Рідний наш прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім! Учитель: - А ще у нашої держави є герб. Подивіться на нього. (Показую). 6 учень: Наш герб – тризуб. У ньому сила Отця небесного та сина… Тризуб – немов сім’я єдина, Де тато, мама і дитина Живуть у мирі і любові На Україні вільній, новій. 7 учень: - Герб – це символ влади, емблема держави. Цей знак – картинка. Зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Герб-тризуб – дуже старовинний. На ньому можна побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитися – слово «воля». Учитель: - Герб, прапор, а ще гімн – це державні символи України. 8 учень: - Гімн – це урочиста пісня, яку виконують під час свят та урочистих подій стоячі. -Де й коли ви могли чути виконання гімну України? (Діти відповідають). Звучить гімн. Ведуча: - А тепер послухайте, чому наша країна називається «Україна». Слово «Україна» вживалося ще за часи Київської Русі. Цим іменником називали прикордонну місцевість, крайні землі. Лише з годом слово «Україна» стало власним. Ведучий: - В легенді говориться, що давним-давно Господь роздавав країнам різні таланти: Німеччина дістала точності і скрупульозності, Америка - діловитість, Англія – чопорність і стриманість… І коли все було роздано, Господь побачив засмучену дівчину у вінку і спитав: - Хто ти? У відповідь почув: Ведуча: - Я – Україна. Ведучий: - Господь сказав, що все вже роздав, і в нього нічого не лишилося, крім пісні. Так Україна одержала пісню, цю запашну й прекрасну гілку на дереві світової культури. (Виконується пісня про калину під бандуру). Ведуча: - Любити Україну, любити Батьківщину означає любити й знати рідну мову українську, якої навчили нас мама й тато. Без неї немає нас, немає й майбутнього. 8 учень: Мова в нас така чудова, Мелодійна і ясна, Солов’їна, світанкова І чарівна, як весна! 9 учень: Так вивчайте рідну мову Вже тепер, з маленьких літ! Українське наше слово Хай звучить на цілий світ! (Пісня «Ой, є в лісі калина»). 10 учень: Українка я маленька, З України батько й ненька На Вкраїні вся родина Всім нам мати – Україна. 11 учень: Українцем я зовуся І цим іменем горджуся Бо козацький в мене рід. Здавна славний на весь світ.
Ведуча: - Козацький рід. Козаки. Що будить це слово у ваших душах? Певно, образи сильних, мужніх, відданих своїй землі людей. «Козак» - значить «вільний чоловік». Дуже важко жити самому по собі, до того ж в умовах поневоленої держави. Тому козаки об’єднувалися в курені (загони). Кожен курінь обирав собі отамана (ватажка). Козаки суворо дотримувалися дисципліни, створили свій флот, що складався з легких і швидких човників (чайок). Ведучий: - Хто хотів стати козаком, мусив наперед відслужити 3 роки в старого козака за слугу й помічника. Він робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні клунки. Коли вивчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли. Ведуча: - Одягалися запорожці просто: в грубу сорочку, в кирею – довгий плащ без рукавів, шаровари. За широким поясом носили пістолі і люльку, а через плече – торбинку з харчами і кулями. До поясу на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Ведучий: - Голови голили. Та й ще моду таку мали: чуприну носили (оселедець), та ще таку довгу, що на вухо намотували. Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках було дуже багато. Пекли хліб з пшеничного борошна. Пообідавши, молилися Богові. 12 учень: Козаки – це вільні люди. Козаки безстрашні всюди. Козаки - борці за волю, За народне щастя й долю. Учитель: - Якщо між козаками виникала сварка, треба було негайно помиритися. 13 і 14 учні: Козацька мирилка. Я козак, і ти козак, Я вояк, і ти вояк. Щоб в бою стояти мужньо, Ми повинні бути дружні. Ми хоробрі вояки – Побратими – козаки. Ведуча: - Ось так непомітно наставав вечір. Козаки вечеряли кулишем з салом, або олією, іноді із бараниною або дичиною. Давайте подивимося м/ф «Як козаки куліш варили».
Учитель: - А тепер нехай вийдуть наші козачата й позмагаються на влучність. Конкурси: 1. «Мішень» (Учні поділилися на 2 команди й кидають у 2 відра по 2 паперові кульки. 2. «Перетягни канат» Ведучий: - Сміливі веселі козаки часто вирушали до ближніх хуторів. Туди, де були молоді дівчата, бо поспівати, потанцювати хотілося всім. (Виходять дівчата. Пісня «А мій милий вареничків хоче»).
Учитель: - Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала й зараз захищає себе від сусідніх держав, ласих на чужі землі й чуже добро. Ведучий: - Нищили Україну, та не знищили. Вона оживала й розквітала. Віримо, що так буде й цього разу. Ведучі (разом): - Бажаємо Україні і всім нам щастя й благополуччя. Учитель: - І закінчити мені хочеться словами Т.Г. Шевченка: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава Україні!